Мені було за шістдесят, але душа була молодою. Кожного літа я відвідував друга в селі на півночі Франції. Його будинок стояв біля річки, і ранок завжди починався з чаю та риболовлі.
Того ранку я встав раніше звичайного, відчуваючи, що улов буде особливим. Я закинув вудку, але година пройшла даремно.
І раптом кльов!
Потягнув щось важке і витяг... іржавий чайник. Я так сміявся, що відлякав птахів.
Я знову закинув вудку.
Ще один гриз — і гумовий чобіт!
— Месьє, ви збираєте для музею?
Повернувшись додому, я знайшов записку від сусіда: «Дякую, що витягнув з річки чайник і чоботи».
Відтоді мене називають великим рибалкою.
Back
a fishing trip that didn't go according to plan
Jan 15, 2021
Other articles
Felicità
A volte, la felicità si trova nelle piccole cose: un dolcetto delizioso, il calore del tramon...
Jul 11, 2023
Why is it important to constantly develop
Life is a constant movement. If we do not develop, we stagnate, while the world around us continues ...
Jan 28, 2022
Secrets of How to Create Lasting Love: What Women Really Want in a Relationship
Understanding what a woman wants in a relationship can be tricky, but if you want your relationship ...
Sep 11, 2024