Мені було за шістдесят, але душа була молодою. Кожного літа я відвідував друга в селі на півночі Франції. Його будинок стояв біля річки, і ранок завжди починався з чаю та риболовлі.
Того ранку я встав раніше звичайного, відчуваючи, що улов буде особливим. Я закинув вудку, але година пройшла даремно.
І раптом кльов!
Потягнув щось важке і витяг... іржавий чайник. Я так сміявся, що відлякав птахів.
Я знову закинув вудку.
Ще один гриз — і гумовий чобіт!
— Месьє, ви збираєте для музею?
Повернувшись додому, я знайшов записку від сусіда: «Дякую, що витягнув з річки чайник і чоботи».
Відтоді мене називають великим рибалкою.
Back
a fishing trip that didn't go according to plan

Jan 15, 2021
Other articles

The Missed Train
I was traveling through Italy, running late for my train. I sprinted through the station, but the do...
Aug 25, 2024

Meeting over a cup of coffee...
Recently, I went to my usual cafe, and my thoughts, as always, were busy with work.... The barista s...
Jul 24, 2021

Two cups of coffee.
I want to know my soulmate on this dating site. earlier... Every morning I made two cups of coffee.&...
Apr 19, 2022